Чувства, выраженные в граните, неподвластны времени

Доброчинність.

Здобутки і плани Вадима Голобородова

          Полтавці щиро шанують українську історію і самовіддано примножують національні надбання своєю творчою працею й доброчинністю. Серед них і Вадим Голобородов. За високий патріотизм, вагомий особистий внесок у національно-культурне відродження України, активну участь у здійсненні волонтерських ініціатив по матеріальному забезпеченню українських військових та з нагоди 25-річчя Незалежності України він нагороджений Почесною грамотою з нагрудним знаком Полтавської обласної ради, Полтавської обласної державної адміністрації й Полтавської міської ради, Подякою Міністерства культури України й Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина, орденом преподобного Іллі Муромця – відзнакою Української Автокефальної Православної Церкви.

          – Вадиме Валерійовичу, Ви стали ще й лауреатом премії імені видатного полтавця, класика української літератури Панаса Мирного у номінації «Громадська й благодійна діяльність» як людина, яка багато зробила для пошанування його пам’яті.

          – Відреставровано пам’ятники Панасові Мирному на його могилі в Зеленому гаю та на подвір’ї музею-садиби письменника. А з нагоди 150-річного ювілею від дня його народження відкрито меморіальну дошку на фасаді цього будинку. До Дня Незалежності України і 100-річчя пам’яті побратима Панаса Мирного Миколи Дмитрієва на будинку, де він мешкав (площа Конституції, 3), установлено меморіальну дошку громадському й культурно-освітньому діячеві, публіцисту, правникові. Нині ми ініціюємо відкриття пам’ятної дошки Панасові Мирному на фасаді будівлі загальноосвітньої школи №8, яка носить ім’я великого полтавця.

          – Вадиме Валерійовичу, серед Ваших робіт і меморіальні дошки Героєві Радянського Союзу Кузьмі Нездолію, й учаснику бойових дій у Югославії у складі військ ООН Вікторові Железняку, полеглим на землі Афганістану Олександрові Бідному й Євгенові В’язовченку. Кому ще Ви склали гідну шану?

          – Серед цих імен – народна артистка України, Герой України Раїса Кириченко, доктор медичних наук, професор Лія Григор’єва, у співавторстві долучився до виготовлення пам’ятної дошки головному художникові Полтавського обласного академічного музично-драматичного театру імені М. В. Гоголя Володимирові Геращенку. Відкрито пам’ятні знаки гетьманові України, автору першої Конституції Пилипові Орлику в селі Орлик Кобеляцького району, загиблим шведським воякам на Полі Полтавської битви. Таким бачу свій обов’язок патріота.

          – Вас пов’язує багато справ із вищими навчальними закладами міста. Ви автор галереї видатних українських учених – викладачів Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка.

          – Надзвичайно відповідально й приємно було співпрацювати з нашим славним вишем. І як підсумок постала ціла низка закарбованих у камені образів академіків, діячів народної освіти, етнографів, природоохоронців, що прославили вітчизняну науку й свою альма-матер: першого президента Академії наук України Володимира Вернадського, хіміка-органіка Андрія Каришина, географа й орнітолога Миколи Гавриленка, ботаніка і флориста Дмитра Івашина. Підвалини, закладені цими велетами наукової думки, стали надійним підґрунтям для сучасних звершень їхніх послідовників.

           – Під час Всеукраїнської конференції за міжнародною участю до 145-ї річниці від дня народження Лесі Українки в Полтавському університеті економіки і торгівлі відбулася презентація Вашої нової роботи – меморіальної дошки великій поетесі на ознаку її перебування 1885 року в Друскінінкаї. Тож які новини надходять із Вільнюса?

           – На дошці напис литовською мовою та кольоровий портрет Лесі Українки з її фото 1887 року. Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс висловив щиру вдячність за нашу ініціативу. І нещодавно з Вільнюса повернулися учасники полтавської делегації: керуюча справами обласної ради Оксана Черкас, начальник відділу забезпечення діяльності керівництва ради Марія Тютюнник, заслужений працівник культури України Валентина Шемчук, котрі разом із ректором литовського політехнічного вишу «Вільнюська колегія» Гінтаутасом Бразіунасом та деканами Вайвою Юшкієнє і Йолантою Преідієнє оголосили про спільне пошанування Лесі Українки в Литві. Ми як автори й виконавці проекту висловлюємо глибоку вдячність полтавцеві Петрові Крайсвітньому – за безкорисливу допомогу в доставленні меморіальної дошки Лесі Українці до литовської столиці, Міністерству закордонних справ України й Українському Посольству у Вільнюсі – за активне сприяння в здійсненні справи увічнення пам’яті Лесі Українки в Друскінінкаї.

          З нагоди святкування Дня Незалежності України та 140-ї річниці від дня народження Лесі Українки меморіальна дошка відкрита в Берліні за підтримки Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина та Центральної спілки українців у Німеччині – за адресою колишньої клініки лікаря Ернста фон Бергмана Йоганнісштрассе,11, де Леся жила й працювала протягом дев’яти місяців у 1899 році.  А на вшанування 100-х роковин її пам’яті за сприяння Українського Посольства в Грузії меморіальна дошка грузинською та українською мовами відкрита в Тбілісі на розі вулиць Лесі Українки й Тараса Шевченка, неподалік будинку, де мешкала поетеса.

– Ви багато попрацювали й над пошануванням багатьох відомих митців і подій не лише у самій Полтаві.

          – Упродовж двох десятиліть винятково на благодійних засадах здійснюємо власний громадський проект «Увічнення пам’яті великих українців меморіальними дошками й пам’ятними знаками в Полтаві, на Полтавщині, в Україні й поза межами нашої держави» разом із заслуженим працівником культури України, головою Полтавського відділення Міжнародної організації «Жіноча громада» Валентиною Шемчук. До 220-х роковин пам’яті класика грузинської літератури, одного з великих поетів XVIII століття Давида Гурамішвілі меморіальні дошки українською та грузинською мовами відкриті за підтримки Міністерства культури й охорони пам’ятників Грузії, Всеукраїнського та обласного грузинських братств «Георгія» на будинку літературно-меморіального музею поета в Миргороді. На Шишаччині в селі Сагайдаку за сприяння обласної державної адміністрації встановлено пам’ятний знак землякам – жертвам Голодомору – геноциду українського народу та Сагайдацької трагедії в березні 1933 року. З нашим містом назавжди пов’язана доля Першоієрарха Української Автокефальної Православної Церкви Мстислава, звідки він розпочав дорогу християнського подвижництва та прославив Україну у світі. Із метою гідного пошанування пам’яті великого полтавця в рідному місті з благословення Високопреосвященнішого Афанасія, архієпископа Харківського і Полтавського УАПЦ, ми зініціювали встановлення меморіальної дошки Патріархові Мстиславу на приміщенні Полтавської загальноосвітньої школи №3 – колишньої Першої чоловічої гімназії, де він навчався. Нашу ініціативу схвалив і депутатський корпус міської ради.

          – Ще один напрямок роботи Вашої і Ваших однодумців – пошанування Тараса Шевченка як на полтавській землі, так і в інших містах України та зарубіжжі.

          – До Дня міста і 71-ї річниці визволення Полтави від фашистських загарбників меморіальну дошку Тарасові Шевченку встановлено в селі Абазівці Полтавського району. Нашу ініціативу підтримав депутат Полтавської районної ради Григорій Рябокінь. На пам’ятній дошці, відкритій на приміщенні Абазівської загальноосвітньої школи, викарбувано слова Пророка «І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь…», автограф Великого Кобзаря та його автопортрет 1845 року – саме тоді він і відвідав це село під Полтавою. Важлива культурно-мистецька подія сталася в Переяславі-Хмельницькому: до 175-ліття написання поетом «Заповіту» і 145-ї річниці виходу в світ «Кобзаря» на колишньому будинкові Андрія Козачковського, де поет 1845 року написав свій безсмертний твір (нині тут музей «Заповіту» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»), відкрито з чорного базальту з пастельним портретом Великого Кобзаря і викарбуваними його словами «І оживе добра слава, Слава України…» меморіальну дошку, яку було презентовано за сприяння науковців і громадських діячів Києва, Запоріжжя, Полтави, Сум, Ужгорода, а також колег з Німеччини, Польщі й Татарстану в Мюнхені 9 березня 2014 року під час роботи присвяченого 200-літньому ювілеєві від дня народження поета Міжнародного наукового Шевченківського конгресу.

           Пам’ятні дошки видатним представникам української і польської літератур були виготовлені до 200-літнього ювілею від дня народження Великого Кобзаря та 210-ї річниці від дня народження приятеля Тараса Шевченка  польського майстра слова Міхала Грабовського й передані місту Любліну, де щороку відбувається Міжнародний Ягеллонський ярмарок. На славу Великого Кобзаря виготовлені дві пам’ятні дошки українською і німецькою мовами та передані Надзвичайному й Повноважному Послу України в Берліні Андрієві Мельнику та очолюваній Людмилою Млош Центральній спілці українців у Німеччині, аби разом з Українським Дипломатичним Представництвом у цій країні та з нашими співвітчизниками за кордоном ушанувати поета в німецькій столиці.

          Нині ж слово Тараса Шевченка зобов’язує нас бути гідними пам’яті Лицарів Небесної Сотні та Героїв, полеглих на Сході України в боротьбі з російською агресією. Вадим Голобородов і тут багато робить для ушанування пам’яті кращих синів України. Серед гірких втрат останніх днів, яка глибокою тугою відгукнулася в душі доброчинця, – загибель бортмеханіка гвинтокрила Мі-2 Романа Кандула поблизу Краматорська.

          А тим часом триває робота над власною Шевченкіаною, над меморіальними дошками відомому журналісту, правозахисникові, першому редактору міської газети «Полтавський вісник», засновникові першої незалежної газети «Полтавська думка», колишньому народному депутату України Олександрові Кулику й уродженцю Градизька, Шевченківському лауреатові, нагородженому відзнакою «Золотий письменник України», лицареві ордена Святослава Хороброго Іванові Білику. Тож і 55-річчя Вадим Голобородов зустрів у вирі нових творчих планів, які втіляться безкорисливою працею на благо рідного міста й України.

Валентина Олександренко,

член Національної спілки журналістів України

Більше 18 років приватний підприємець Вадим Валерійович Голобородов належить до тих полтавців, хто не з професійної відповідальності, а через потребу душі служить справі розквіту й благоустрою рідного міста, Полтавщини, національної культури й духовності, утвердження позитивного іміджу України в світі.

У Полтаві й на Полтавщині завжди свято шанували ім’я Панаса Мирного. Коли сталася ганебна подія — могилу Панаса Мирного в Зеленому Гаю осквернили — у німому докорі землякам стояв пам’ятник на могилі письменника. Та, на щастя, є люди, у душі котрих живе почуття вдячних нащадків. Понівечений обеліск на могилі Панаса Мирного відреставрували працівники майстерні з виготовлення пам’ятників ПП «Голобородов» (директор В. В. Голобородов). Завдяки допомозі благодійників ім’я Панаса Мирного знову було гідно пошановане. В. В. Голобородовим відреставровано пам’ятник Панасові Мирному і на подвір’ї садиби письменника на мальовничій полтавській околиці Кобищанах.

В. В. Голобородов не байдужий до минулого й сьогодення Полтави, вболіває за долю рідної Полтавщини й української культури, тому завжди відгукується на прохання про допомогу.

На благодійних засадах виготовлені й встановлені Вадимом Голобородовим меморіальні дошки, автором яких він є:

— З нагоди 150-річного ювілею від дня народження Панаса Мирного на меморіальному будинкові письменника в Полтаві (вул. Панаса Мирного, 56) — у цій оселі письменник мешкав останні сімнадцять років життя, і вона принесла йому ще багато творчого натхнення (1999).

— У Полтавському національному педагогічному університеті ім. В. Г. Короленка (вул. М. Остроградського, 2) видатним полтавським ученим:

  • академікові Володимирові Вернадському,
  • хіміку Андрієві Каришину,
  • орнітологові Миколі Гавриленку,
  • ботаніку Олександрові Іванішину (2000 — 2009).

— Народній артистці України, Герою України Раїсі Кириченко на будинкові (вул. Зигіна, 4), у якому співачка мешкала в Полтаві (2004).

— Пам’ятний знак на честь загиблих шведських вояків, полеглих у Полтавській битві, поблизу пам’ятника шведам від співвітчизників на Полі Полтавської баталії (2005).

— З нагоди святкування Дня Незалежності України та вшанування 100-х роковин пам’яті відомого полтавця Миколи Дмитрієва меморіальна дошка видатному українському громадському й культурно-освітньому діячеві, публіцисту, правникові Миколі Дмитрієву на будинкові (пл. Конституції, 3), де «побратим Панаса Мирного» мешкав у Полтаві з 1894 року до самої своєї передчасної смерті 1908-го (2008).

— З нагоди святкування Дня Незалежності України та 140-ї річниці від дня народження Лесі Українки (Лариси Косач) меморіальна дошка німецькою мовою великій українській поетесі відкрита Міністром закордонних справ України Костянтином Грищенком за сприяння Посла України в Німеччині Наталі Зарудної та Українського Посольства в Берліні на будинку за адресою Иоганнісштрассе, 11 колишньої приватної клініки лікаря Ернста фон Бергмана, де Леся Українка жила й працювала протягом дев’яти місяців у 1899 році в столиці Німеччини місті Берліні (2010).

— Меморіальна дошка Героєві Радянського Союзу Кузьмі Павловичу Нездолію на будинку (вул.Гоголя, 5), де він мешкав у Полтаві (2011).

— Меморіальна дошка народному художникові України, головному художникові Полтавського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя Володимирові Геращенку на будинку (вул. Жовтнева, 20) в котрому мешкав митець. Доброчинці виготовлення й встановлення дошки — Голова Спілки Жінок України Марія Орлик та Вадим Голобородов (2011).

— Пам’ятний знак гетьманові України, автору Першої Української Конституції Пилипові Орлику в селі Орлик Кобеляцького району (2011).

— Меморіальна дошка учаснику в складі військ ООН бойових дій у Югославії Вікторові Железняку встановлена в підрозділі, де в 1992 — 2011 роках військовий проходив службу (2012).

— На вшанування 220-х роковин пам’яті класика грузинської літератури, одного з великих поетів XVIII століття, Давида Гурамішвілі меморіальна дошка українською мовою митцеві відкрита за сприяння Міністерства культури й охорони пам’ятників Грузії на фасаді будинку літературно-меморіального музею Давида Гурамішвілі в Миргороді (2012).

— На вшанування 220-х роковин пам’яті Давида Гурамішвілі меморіальна дошка грузинською мовою митцеві відкрита за сприяння Міністерства культури й охорони пам’ятників Грузії на фасаді будинку літературно-меморіального музею Давида Гурамішвілі в Миргороді (2012).

— На вшанування 100-х роковин пам"яті Лесі Українки за сприяння Посла України в Грузії Василя Цибенка та Українського Посольства в Тбілісі меморіальна дошка грузинською та українською мовами поетесі відкрита в столиці Грузії місті Тбілісі на розі вулиць Лесі Українки й Тараса Шевченка неподалік будинку, де мешкала мисткиня (2013).

— З нагоди 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря з ініціативи викладачів вищих навчальних закладів та очільників громадських організацій України, Німеччини, Польщі, Росії пам«ятна дошка поетові презентована в місті Мюнхені (Німеччина) під час відкриття VII Міжнародного наукового Конгресу «Тарас Шевченко в Україні та в Європі» (2014).

Оскільки В. В. Голобородов постійно надає благодійну допомогу, про нього як про доброчинця можна прочитати статті не лише на сторінках газет і журналів, а й у наукових збірниках:

  • «Панас Мирний потребує благодійності. Допомога ПП «Голобородов»,
  • «Традиції доброчинства. Вадим Голобородов»,
  • «Дякуючи пожертводавцям. Приватний підприємець Вадим Голобородов».

Неодноразово телерепортажі й радіопередачі розповідали про надання В. В. Голобородовим благодійної допомоги. Зокрема:

  • «Тут все Панасом повногрудо дише і таємниці часу розкрива...
  • Доброчинець ПП В. В. Голобородов»;
  • «Благодійність серед нас. Вадим Голобородов».

Вадим Голобородов нагороджений:

  • Почесною грамотою Міністерства культури України за сумлінну працю та високий професіоналізм.
  • Почесною грамотою Полтавської обласної державної адміністрації за сумлінну працю й вагомий особистий внесок у розвиток підприємництва. 
  • Почесною грамотою з нагрудним знаком Полтавської обласної ради за активну доброчинну діяльність на ниві розвитку й збереження національної духовності.
  • Почесною грамотою з нагрудним знаком Полтавської міської ради за високий професіоналізм і відданість територіальній громаді міста. 
  • Лауреат заснованої Полтавською обласною радою премії ім. Панаса Мирного в номінації благодійна та громадська діяльність.
  • Отримав Подяку Полтавської обласної ради за активне сприяння зміцненню культурно-мистецьких зв«язків українського і грузинського народів. 
  • Отримав Подяку міського голови за багаторічну плідну працю в галузі образотворчого мистецтва, благодійну акцію з виготовлення високохудожніх гранітних меморіальних дошок видатним полтавцям — українським ученим та активну участь у громадському житті.
  • Нагороджений Почесною грамотою Ради підприємців міста Полтави за професіоналізм, активну участь у життєдіяльності підприємницької громади міста.
  • Отримав Подяку Ротарі клубу міста Полтави за значний внесок в організацію та проведення урочистостей на честь 15-річчя Ротарійського руху в місті Полтаві.
  • Нагороджений Почесною грамотою Центрального правління Українського фонду культури за активну благодійницьку діяльність на ниві відродження і розвитку національної культури.
  • Почесною грамотою Всеукраїнського товариства зв’язків із українцями за межами України «Україна — світ» — за вагомий особистий внесок у розвиток співпраці України із закордонним українством, за єднання українських сил у світі.
  • Почесною грамотою Спілки Жінок України — за особистий внесок у скарбницю української духовності.
  • Почесною грамотою Полтавського обласного відділення Українського фонду культури — за багаторічну активну благодійницьку працю та вагомий особистий внесок у підготовку й проведення низки літературно-музичних журналів «Полтавська родина».
  • Почесною грамотою Центральної спілки українців у Німеччині — за багаторічну доброчинну діяльність, активну участь у культурному житті та зміцнення дружньої українсько-німецької співпраці на благо двох держав України і Німеччини.
  • Почесною грамотою Всеукраїнського суспільного об«єднання «Георгія» — за особливо важливі заслуги в розвитку дружби й культурних зв«язків між Україною та Грузією.
  • Почесною грамотою Полтавського територіального грузинського братства «Георгія» — за розвиток дружби між Україною й Грузією та за збереження спадщини грузинського народу.
  • Почесною грамотою Німецько-Українського наукового об«єднання імені доктора, професора Юрія Бойка-Блохина — за багаторічну благодійну діяльність на ниві української культури й утвердження позитивного іміджу України в світі.
  • З нагоди Всеукраїнських науково-практичних конференцій «Проблеми відтворення та охорони біорізноманіття України» нагороджений Почесними грамотами Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка за проявлену доброчинність як організатора скульптурних робіт та вагомий внесок у виховання й освіту молоді, за вагомий особистий внесок у розвиток навчально-матеріальної бази природничого факультету та за активну участь у патріотичному вихованні молоді.

Самовіддано служачи благородній справі доброчинства, приватний підприємець Вадим Валерійович Голобородов набув заслуженого авторитету благодійника і протягом досить тривалого часу — більше 15 років — невтомно продовжує багаті традиції відомих полтавських меценатів.